www.novograd.osp-ua.info

У Новограді-Волинському в музеї Лесі Українки відбулась презентація книги відомого та шанованого земляка, лікаря, мандрівника Миколи Хомича – „Время“
17.12.2012

Презентація пройшла в гарній, затишній, комфортній обстановці у колі рідних, друзів та колишніх колег письменника. Пропрацювавши довгий час в Новограді Микола Хомич виїхав до Києва, там з під його пера вийшла перша книга – „Ночь Русалки“, яка отримала безліч схвальних відгуків. І ось на розсуд читачів – уже друге творіння, яке вийшло у видавництві „Фоліо“. Презентацію провела завідуюча музеєм Лесі Українки Віра Римська, яка підкреслила важливість того, що саме в цій оселі, яка надихає багато творчих людей відбувається презентація книги.
 
Сам автор - Микола Харитонович зазначив що його завжди оточують цікаві люди, які надихають на творчість, і дійсно є ті, невидимі, але міцні ниточки, які завжди притягують на Батьківщину.
 
Кожен бажаючий міг висловити свою думку та поспілкуватися з автором.
 
Книга варта уваги всіх вікових категорій, адже вона примушує задуматися над своїм життям, усвідомити, що час це єдина цінність, якою ми реально володіємо. Ми любимо говорити про вікові кризи. Про підлітковий період, про кризу середнього віку, про «сивину в бороду» старших. Окутуємо ці переломні життєві моменти таємницями і забобонами, виправдовуємо свої вчинки цими етапами. Але завжди при цьому пам´ятаємо чиїсь цитати чи приказки про те, що все ще попереду, що все тільки починається. І скрушно хитаємо головою, коли хтось, доживши до того періоду, коли одкровення вже приходять самі собою, каже: «Найбільша помилка мого життя - та, що я постійно вважав, що в мене ще все попереду».
 
«Вспомнил о делах, отложенных на «потом», эпизодах, в которых шел на компромисс с совестью, надеясь позже все исправить, и вдруг неожиданно понял, что ничего уже не произойдет - я просто не успеваю этого сделать, и то, что всегда воспринималось, как черновик, оказалось, и было моей набело прожитой жизнью». А відтак уся книжка - заперечення найбільшої помилки людини, яка волею-неволею сприймає все своє життя за чернетку.
Головний герой роману - успішний лікар-пластик, людина, яка повертає час назад на зовнішності своїх клієнток, робить їх знову молодими і привабливими. І от, зустрівши свій 50-річний ювілей, він волею долі був змушений зробити ревізію всього свого, здавалося, давно укладеного, затишного і щасливого життя. Достатньо забезпечений, і досі кохаючи свою дружину, тішачись двома розумними і міцними синами, він несподівано відчув у своїй душі приплив нових сил, тих, які, як ударна хвиля, поглинають людину у вирі нового кохання. І ось - вона сміливо увірвалася в його життя: молода, красива, впевнена в собі, інтелектуальна, елегантна і успішна. І всі теорії, які досі служили для нього мало не аксіомою, полетіли шкереберть, поступившись лиш прагненню довести собі те, в чому він, не моргаючи оком, переконував своїх клієнток, хоч абсолютно не вірив цьому раніше: час можна повернути. Героєві роману це давалося ой як нелегко! Час чіплявся до героя кожною пережитою секундою, нагадував про себе тоді, коли Сергієві Іллічу цього хотілося найменше, і так, як йому хотілося найменше. Приємні і неприємні спогади настільки міцно переплелися в героєві, що авторові нічого не залишилося, як визнати: «Время - не что иное, как череда событий». Поява молодої дівчини викликала цілу низку змін у житті Сергія Ілліча. «Рядом с ней хотелось быть лучше и оставатися самим собой...». Навіть ті дитячі і юнацькі кохання, про які з трепетом згадує Сергій Ілліч, не залишили в його серці такого щему, як це, яке зародилося буквально миттєво і було неначе розписано наперед невидимим диригентом. Непросто, надзвичайно складно, переживши при цьому багато потрясінь і розчарувань, від підозр у зраді дружини з найкращим другом і аж до взаємодії людини з природою, головний герой прийшов до тієї точки у своєму житті, яка робить людину мудрішою, зваженою і нарешті спокійною.
 
Покладаючи великі надії на зустріч з Інною після торжества, вклавши в цю зустріч всю душу, думки, мрії і велику суму готівки, герой отримав абсолютно не те, на що сподівався. За півгодини наступного життя поламалися стереотипи, все, чим він жив донині. Здається, що таке півгодини в порівнянні з вічністю? Але Всесвіт створився за секунду, навіть менш ніж за секунду. «Время - единственная ценность, дарованная человеку» - такий висновок зробить людина, яка встигне за наступні півгодини повністю «перезавантажитися».
 
І тільки у місці, де він відчує силу природи більшу, ніж сила людини, бо людина туди вже не сягає, він зрозуміє головне: «Время вечно и сиюминутно! Настоящего в нем нет - оно неуловимо. Приходя из будущого, оно тут же становится прошлым! И в этом стремительном потоке нам ничего не остается, как делать правильный выбор. Время, как и выбор, необратимо! И изменить ничего нельзя! Жизнь - это и есть выбор, ведь живя, мы только то и делаем, что постоянно что-то выбираем и из собственных желаний незаметно прядем свою жизнь».
 
І таким рідним видалося йому все своє життя. Кожна мить, що була перед тим. Кожна зморщечка на обличчі дружини. І рішення бути просто хірургом - не пластичним, не обманювати час, а людиною, яка рятує життя - стало виваженим рішенням людини, яка один раз уже повернула час назад. І яка знала, що такий шанс буває лише раз.
Книга є на книжкових поличках міста та в центральній бібліотеці. Кошти, виручені від реалізації книги надійдуть до лікарень Львова, для дітей, які хворіють на гострий лейкоз.
 
Відділ інформації і зв’язків
із громадськістю міської ради

© Інститут Трансформації Суспільства 2008
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на цей сайт є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Наша адреса: Україна, 01034, Київ, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28(27), e-mail: editor@osp.com.ua