Головна
Міська громада
Аукціони, тендери та конкурси
Сервіс та відпочинок
Контакти Сайти про місто

Офіційна інформація

Центр надання адміністративних послуг
Економіка і бізнес
Міжнародне
співробітництво
Енергозбереження
Будівництво та земельні відносини
Житлово-комунальна
галузь
Гуманітарна сфера
Архів новин
Актуально про головне
13.06.2019

Орієнтовний графік виконання робіт по поточному ремонту твердого дорожнього покриття на 2019 рік вулиць та провулків населених пунктів Новоград-Волинської територіальної громади

Докладніше...
11.06.2019

Інформація про наявні залишки лікарських засобів та медичних виробів, що закуповуються за кошти державного та місцевого бюджету  в закладах охорони здоров´я станом на 10.06.2019 року

Докладніше...
Щодо відшкодування витрат понесених у зв`язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повнітсю чи частково відшкодовується
11.06.2019

Міністерство охорони здоров’я Украни розглянуло лист Житомирської обласної державної адміністрації від 25.04.2019 № 1967/04-1, щодо відшкодування витрат понесених у зв`язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повнітсю чи частково відшкодовується та в межах компетенції подомляє.

Докладніше...
Щодо погодження зупинки ГРС Новоград-Волинський 26.06.2019 року
07.06.2019

Начальник Рівненського ЛВУМГ Олійник І.Я. на адресу Новоград-Волинського міського голови Весельського В.Л. надіслав звернення наступного змісту:

Докладніше...
Всі новини
Електронні звернення
Шановні відвідувачі, ви можете звернутися до посадових осіб, зокрема міського голови, секретаря міської ради, першого заступника та заступників міського голови, керуючого справами, а також начальників управлінь та відділів виконавчих органів Новоград-Волинської міської ради за допомогою електронного звернення. Для цього Вам необхідно заповнити форму, подану нижче.
Зверніть увагу, що лист в електронній формі не є офіційним зверненням, він не підпадає під дію норм Закону України "Про звернення громадян", зокрема щодо надання відповіді у встановлений законодавством термін.
Заповніть будь-ласка всі поля (обов’язково) і натисніть "Надіслати".
Ваше прізвище, ім'я та по батькові:
Контактний телефон:
Адреса проживання:
E-mail:
Текст запитання:
Архів запитань та відповідей
Увага! Відповідь отримають лише ті, хто коректно вказав свої контактні дані.








Управління Державної служби
Державна підтримка енергозбереження

GISMETEO: Погода по г.Новоград-Волынский

 
Знайомство з містом Фотогалерея
Візитівка міста
Історія міста
Символіка
Історичні пам'ятки
Карта міста
Онлайн трансляції
Міські новини
Новоград-Волинський: 1 серпня - день пам’яті. До 97-х роковин від дня смерті Лесі Українки
29.07.2010
ВІЧНА ЗОРЯ УКРАЇНИ
Кажуть: ти не вмирала ніколи.
Кажуть, ти, наче пісня, живеш,
Ніби юність, ясна, смаглочола,
По країні в майбутнє ідеш.

Ярослав Шпорта

1 серпня минає 97 річниця від дня, коли наша видатна землячка Леся Українка пішла у безсмертя. Десятки років боролася вона з важкою недугою, мужньо витримувала усі незгоди, що посилала доля. І творила свої твори, які дихають сучасністю через роки і далі, захоплюють, дивують, вчать, виховують, наповнюють життя особливим змістом.

Як згадують її рідні, друзі, навіть в останній рік життя, останні місяці і дні перед смертю, «ні скарги на життя, ні слова докірливого ніхто від неї не почув. Так, як і в дитинстві, мовчки переносила вона своє горе, казала, що це нічого, і тільки й дбала про те, якби не завадити кому, якби кого не обтяжити». А ще постійно цікавилась людським життям, літературними справами. І лише боялась, що в останні дні свого життя не зможе написати нічого. Адже ще молодою мріяла скінчити так свій шлях, як починала, – зі співом на устах...

«Отак в боротьбі поміж життям та смертю, – пише Михайло Драй-Хмара, – проходили Лесині дні – спочатку й до кінця. І дивно, що в такім кволім, крихкім тілі буяла така могутня, непереможна стихія духу! Вона була сильніша, ніж смерть. Здається, чим слабшою ставала Леся фізично, тим міцнішою виростала духовно: тіло в’януло, марніло, а творчість розцвітала. І це був розцвіт передчасного кінця».
В останніх драматичних творах Леся ступила на такі творчі вершини, таких досягла високостей, що всю її попередню літературну діяльність можна вважати тільки за шлях до цих вершин.

…Лежала хвора в ліжку і ще диктувала К. В. Квітці тексти волинських народних пісень, які пам’ятала з дитячих літ. Наостанок переказала матері, котра приїхала до неї у липні, зміст тієї ненаписаної новели. Останні дні свого життя поетеса провела в Грузії. Перед смертю Лесю перевезли в Сурамі – гірську кліматичну станцію, що знаходиться поміж Кутаїсі і Тифлісом. Там вона й померла. Сталося це 19 липня за старим стилем 1913 року. Із Сурамі тіло небіжчиці перевезли до Києва й поховали на Байковому кладовищі.

«Шумує життя і наче не розуміє того, що воно втеряло», – пише на Лесиній могилі стара її товаришка Людмила Старицька-Черняхівська. – Я живу, дивлюсь надо­коло, стою на варті біля дорогих могил, і з душі моєї, як туман над осіннім лісом, підіймається холодне почуття образи, образи за мертвих».
Про похорон Лесі Українки Ізидора Косач-Борисова написала: «Перед кладовищем священик очолив жалібний похід і супроводив до могили, де відбув похоронну відправу. А від двірцят перед катафалком несли хрест. Перед кладовищем труну зняли з катафалка і понесли на руках, несли самі жінки ушістьох: першими – Наталія Дорошенко (українська артистка, дружина історика Д. Дорошенка) з акторкою Пахаревською.

Перша панахида відбулась у Сурамі на другий день смерті Лесі Українки. Відправив її сурамський православний священик – грузин. Похорон Лесі Українки виглядав скромно, бо людей було зовсім мало.

З’ясовується ця мала кількість людей дуже просто. На той час Київ був великим культурним центром, де студентська молодь становила значну частину населення (у Києві було тоді аж вісім вищих шкіл!). Але влітку зі студентів майже ніхто не зостався у Києві (заможні роз’їжджалися на відпочинок, а бідніші їхали у провінцію на кондиції, щоб підзаробити за літо). Отож, похорон Лесі Українки припадав на вакаційний час, тому високошкільна молодь була відсутня. Вінків було багато, бо поприсилали з багатьох місць установи і відсутні друзі з Києва. Труну з Лесею Українкою було залютовано ще в Сурамі, і потім її вже не відкривали. Ніяких розпоряджень на випадок смерті Леся Українка ніколи не робила.

Поліції було багато, це правда, тому що Леся Українка останні роки перебувала під «негласним» наглядом поліції, а раніше (у 1907 р.) – і під «гласним». І поліція наглядала за нею до самої могили, виконуючи наказ свого начальства.

Можна шкодувати, що через певні обставини гордість України – Лесю Українку – ховали недостатньо урочисто. Поховали Лесю Українку між могилами брата Михайла (1903) і батька (1909). Пізніше, у 1930 р., там же, з другого боку, поруч батька, поховали і матір Лесі Українки.

Очевидцем похорону Лесі Українки був і Петро Савич Семененко. Його спогади музею Лесі Українки у нашому місті передав племінник, вчитель з Кудинович Іван Митрофанович Семененко. Зокрема, у цих спогадах говориться:

«Розкажу вам, молодим нашим наслідникам, як я, будучи ще молодим нікчемним учителешком, на свої власні очі бачив, як хоронили нашу поетесу Лесю Українку. Хоронили її літом у липні місяці року 1913. Привезли її у дерев’яній труні із Кавказу, де лікувалась вона, як-то кажуть, «на теплих водах», від туберкульозу. Про це я випадково довідався в українській книгарні «Київська Старина», що існувала по Базанівській вулиці, від свого земляка Степанкина – продавця книгарні. Він мені сказав: «Завтра будуть хоронити Лесю Українку, сьогодні привезли її із Кавказу, зараз знаходиться на станції у вагоні».
Наступного дня я дуже рано пішов на станцію. 

Станція та була тоді дерев’яною. Стару зруйнували, а нову будували. Окаперувався я на веранді, схилившись на перила, жду, на площі нікого нема. Сонечко підбилось уже височенько, передбачається, що день буде гарним. Десь близько 11-12 години приходять із університету студенти, принесли вінок, на якому була широка стрічка в три написи: посередині – полоса червона, по боках – полоси чорні. Зараз же за студентами прийшли із трупи Садовського артисти, принесли вінок, перев’язаний жовто-блакитною стрічкою. Тут аж приходять службовці і члени Земської управи – теж з вінком із колосків пшениці, уквітчаний живими цвітами, на якому стрічка була червоного кольору.

Незабаром запрудили всю площу біля вокзалу: гімназисти, інститутки, учні різних шкіл та ін. Як тоді казали, городська інтелігенція, простого народу було мало. Врешті із своєю родиною прийшла Олена Пчілка – мати Лесі. Вінків різного кольору було принесено близько десятка, – всі поставили біля перил, де я стояв. Усі ожидали похоронної процесії. Рівно о 2 годині приїхала похоронна процесія з катафалком. Зупинились проти вокзалу на площі. 

Винесли труну з товарного вагона, пофарбовану жовтою фарбою, дерев’яну, поставили на катафалк. Повішали на катафалк навколо труни вінки.
Відкіль не взялися верхівці – чоловік із десять жандармерії. Найстарший із них, з запалим носом, мов оте сідло, розпорядився стрічки од вінків зривать. Людство, оточивши катафалк, стало протестувати. Їх жандарми і слухать не хотіли, стрічки всі позривали.

Мати Лесі заплакала, утираючи сльози, у вічі жандармам сказала, що вони «звірі». Але знай своє вони робили. Погребальна процесія направилась на Базанівську вулицю. Коли перейшли міст через річку Либідь, студенти, артисти та інша людність заспівали погрібальну «Святий Боже, Святий крепкий…» Та жандарми заборонили.

Коли пройшли вже Базанівську, то замість того, щоб іти до Байкового кладовища, по широкій і чистій вулиці – Бібіковському Бульвару – жандарми направили процесію на вулицю Маріїнсько-Благовіщенську, вузеньку, брудну, безлюдну. Народу нахлинуло, що вулиця не вміщала. Жандарми верхи на конях командували.

Якраз посеред вулиці трапилась валка бендюжників на довжелезних арбах, що ледве розминулись. Перейшовши знов місток через річку Либідь, підійшли до Байкового кладовища. Тут уже, перед кладовищем, вулиця широка, але одначе вся була запруджена народом. Щоб не допустить народ на кладовище, жандарми ворота закрили.

Піднявся великий клекіт, викрики на жандармів, що замість того, щоб чинити порядок, творять «безобразіє». Дійшло до того, що деяким-таки добре пом’яли боки, які стояли при вході на кладовище у воріт піші та не пускали на кладовище людей.
Труну до могили несли на руках по доріжці, і тут же ліворуч над самою доріжкою уже готова була яма, в яку опустили труну. Її засипали, але промови, на жаль, ніхто не говорив, бо жандарми не дозволили».
П. Семененко.
Ці спогади нашого земляка ще раз свідчать, як шанував народ поетесу, і як ставилась до неї влада.  Слово поета – сильна зброя у боротьбі з несправедливістю і злом. Слово поета – велич духу людського. Як і її життя, так і літературна спадщина Лесі Українки дихають високодуховною творчістю. І житимуть вічно, як наша українська мова.

...Схилімося знову у ці дні у глибокій шані перед світлою пам’яттю великій землячці, котра піднесла наше письменство до високостів світових із вселюдськими символами під вічними проблемами життя.
– Леся Українка залишила велику і цінну літературну спадщину, – сказав Петро Одарченко, – незважаючи на те, що все своє життя важко хворіла і цілими місяцями була прикута до ліжка.
Останні роки життя Лесі Українки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ.
Хай переповнює нас гордість за Велику Жінку – Поета, Письменника і Громадянина, за те, що до Лесі, як сказав Микола Сингаївський, «сучасність моя і майбутність прямує».

Підтвердженням тому – і наше неповторне літературно-мистецьке свято «Лесині джерела», котре збирає кращі таланти усієї України – науковців, письменників.
Вона сіятиме вічною зорею України. Її зоря світить саме з нашого краю, з нашої землі, яка дала світу геніальну поетесу, мужню жінку і патріота України.
 
У нинішньому році музей Лесі Українки відвідали майже 7 тисяч осіб. І на святі «Лесині джерела», і в день світлої пам’яті Лариси Петрівни Косач до Лесиної колиски йтимуть і йтимуть люди. Влучно і тепло написала про це у своєму вірші лауреат премії імені Лесі Українки обласного відділення Українського фонду культури Лариса Герус:

Твоя оселя кличе на розмову
Всю Україну і весь творчий світ.
Віки минуть, а люди йтимуть знову,
Щоб осягнуть душі твоєї цвіт.
 
Ясною зорею світить безсмертна творчість Лесі Українки. Світло її поезії таке ж яскраве, як її мужнє і неповторне життя!
 
 
В. РИМСЬКА,
заслужений працівник культури України,
завідуюча музеєм Лесі Українки.
 
 
 
[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
 
Новоград-Волинський - туристичний
 
Новоград-Волинський - батьківщина
Лесі Українки
Прийом
громадян
Оголошення
Долучайтеся до відновлення Молодіжного центру в Новограді-Волинському
19.06.2019

Управлінням у справах сім'ї, молоді, фізичної культури та спорту міської ради створено благодійний рахунок для збору коштів на відновлення міського Молодіжного центру. 

Докладніше...
Запрошуємо відсвяткувати День молоді разом!
19.06.2019

Програма заходів: 21 червня о 12:00 год. – турнір з більярду та боулінгу, а також конкурс «Зірка караоке 2019» для випускників закладів загальної середньої освіти Новоград-Волинської міської ОТГ (готельно-розважальний комплекс «Тополя»); 

Докладніше...
Відбудеться засідання тендерного комітету з визначення виконавця по об’єкту: «Капітальний ремонт зливової каналізації по вул. Родини Косачів в м. Новограді-Волинському Житомирської області»
13.06.2019

Тендерний комітет управління ЖКГЕ та КВ Новоград-Волинської міської ради повідомляє, що 18.06.2019 року о 10:30 год. (вул. Шевченка, 16, другий поверх, кабінет № 30) відбудеться засідання тендерного комітету на якому буде визначено виконавця по об’єкту: 

 
Докладніше...
Всі оголошення
Опитування
Чи були хоч раз порушені Ваші права як працівника роботодавцем? (несвоєчасна оплата праці; невиплата заробітної плати; неофіційне працевлаштування; виконання робіт, не передбачених трудовим договором; незаконне звільнення; тривалість робочого дня більша за встановлену законом; тощо)
   Так, порушувались
   Ні, не порушувались
Результати
Архів опитувань
Пошук



Українські міста в Iнтернеті
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика


Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют

TyTa