Головна
Міська громада
Аукціони, тендери та конкурси
Сервіс та відпочинок
Контакти Сайти про місто

Офіційна інформація

Центр надання адміністративних послуг
Економіка і бізнес
Міжнародне
співробітництво
Енергозбереження
Будівництво та земельні відносини
Житлово-комунальна
галузь
Гуманітарна сфера
Архів новин
Актуально про головне
27.12.2019

Паспорти бюджетної програми місцевого бюджету на 2019 рік (Управління освіти і науки Новоград-Волинської міської ради)

Докладніше...
27.12.2019

Протокол засідання конкурсної комісії Новоград-Волинської міської ради на зайняття посади директора КНП «Новоград-Волинське міськрай СМО»

Докладніше...
26.12.2019

КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР трудового колективу КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ «ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА» на 2019–2021 роки

Докладніше...
Результати щоденних моніторингових вимірювань потужності поглиненої у повітрі дози гамма-випромінювання, проведених за період з 19 по 26 грудня
26.12.2019

Новоград-Волинський міжрайонний відділ Державної Установи „Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України” повідомляє, що за результатами щоденних моніторингових вимірювань потужності поглиненої у повітрі дози гамма-випромінювання, проведених за період з 19 по 26 грудня 2019 року на відкритій місцевості у контрольній точці вимірів за адресою м. Новоград-Волинський вул. Н.Оржевської, 8, встановлено: середній показник - 18 мкР/годину, що не перевищує величину природнього радіаційного фону для території України (10-25 мкР/год).

Докладніше...
Всі новини
Електронні звернення
Шановні відвідувачі, ви можете звернутися до посадових осіб, зокрема міського голови, секретаря міської ради, першого заступника та заступників міського голови, керуючого справами, а також начальників управлінь та відділів виконавчих органів Новоград-Волинської міської ради за допомогою електронного звернення. Для цього Вам необхідно заповнити форму, подану нижче.
Зверніть увагу, що лист в електронній формі не є офіційним зверненням, він не підпадає під дію норм Закону України "Про звернення громадян", зокрема щодо надання відповіді у встановлений законодавством термін.
Заповніть будь-ласка всі поля (обов’язково) і натисніть "Надіслати".
Ваше прізвище, ім'я та по батькові:
Контактний телефон:
Адреса проживання:
E-mail:
Текст запитання:
Архів запитань та відповідей
Увага! Відповідь отримають лише ті, хто коректно вказав свої контактні дані.








Управління Державної служби
Державна підтримка енергозбереження

GISMETEO: Погода по г.Новоград-Волынский

 
Знайомство з містом Фотогалерея
Візитівка міста
Історія міста
Символіка
Історичні пам'ятки
Карта міста
Онлайн трансляції
Міські новини
30 вересня – День усиновлення
28.09.2009
Дитина – дзеркало родини; 
як у краплі води відбивається сонце, 
так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька.

В. Сухомлинський
 
Дитинство – це чудова пора сподівань на щасливе життя та здійснення мрій, кожна дитина має право на достойне та  щасливе життя.  Можливо, саме тому вважається, що усиновлення – це вирішення проблем дитини, яка втратила сімейне оточення, можливо, що усиновлення - це вирішення проблем дорослих, які хочуть виховати дитину, яка народжена не ними, але потребує саме їх любові та піклування.

Захист дитини є одним із пріоритетів нашої держави і відповідно до Указу Президента України в нашій державі щорічно 30 вересня відзначатиметься День усиновлення. Символічно, що цей день співпадає з релігійним святом Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Святий обов’язок дорослих – зробити все можливе, щоб кожна дитина зростала в сім’ї, любові і достатку. Тому щиро дякую кожній сім’ї, яка усиновила дитину, хочу висловити подяку кожному з прийомних батьків, опікуну та піклувальнику, які подарували дитині частинку свого серця і сімейний затишок.

Від імені міської влади дякую батькам, вихователям, педагогам, соціальним працівникам за щедрість сердець, за щоденну натхненну працю, за любов і турботу про дітей.

Кожного дня все більше наших громадян відкривають свої серця і двері домівок для дітей. Якщо Ви не байдужі до сирітської долі та маєте бажання взяти дитину у родину звертайтеся до служби у справах дітей міської ради  (вул. Замкова, 3/6,  т. 2-08-91).

Начальник служби у справах  
дітей міської ради        
Л.А.Місюра



Дещо з історії усиновлення

Усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, існує здавна. Одним із перших джерел про сімейне влаштування стали закони вавілонського царя Хаммурапі (так званий Кодекс Хаммурапі), написані приблизно у 1780 році до нашої ери.
 
Ці закони регулювали чимало сфер життя, в т.ч. відпо­відальність і права сторін при прийнятті дитини в сім'ю. Зокрема, було записано:
у § 185 — якщо людина взяла в усиновлення малолітнього, який був занедбаним і виростила його, то цей вихованець не може бути витребуваним назад за позовом;
у § 191 — якщо людина, яка взяла в усиновлення малолітнього і виростила його, а той працював у неї в домі, потім завела рідних дітей і забажала повернути вихованця, то цей прийомний син не повинен піти ні з чим...

Давні іудейські закони встановлювали, що діти-сироти повин­ні жити в сім'ях своїх родичів, обов'язок яких піклуватися про них до повноліття.

У Давній Греції афінські сім'ї всиновлювали дітей здебіль­шого з причини бездітності або відсутності синів у шлюбі. Коли ж згодом у родині народжувався спадкоємець, то усиновлення все одно залишалося дійсним, а усиновлена дитина була рівна у правах з рідними дітьми і спадкувала майно батьків нарівні з усіма.

У Давньому Римі усиновлення на початку свого існування от­римує юридичну форму, правову, яка згодом через Візантію пе­рейшла до християнського світу.

Християнські імператори до Юстиніана І включно визначали усиновлення цивільно-правовим актом за допомогою якого усиновитель, виконавши певні вимоги закону, приймав у сім'ю на місце сина чи онука іншу особу із усіма особистими чи майно­вими наслідками.

У Візантії усиновлення мали дуже поширений характер. Ім­ператори, царі приймали до своїх родин 
дітей, які згодом частіше самі ставали особами «царської крові».

Візантійці здійснювали усиновлення добровільно з дотриманням інтересів дитини-сироти, яка не мала батьків чи родичів. Метою усиновлення було збереження і продовження роду усиновителів, чисельність і міцність громади, успадкування їхнього майна. Дитина, яку приймали у родину, отримувала згодом у спадок свою частку спадщини, навіть, якщо не був складений заповіт, що був у ті часи обов'язковим. Ніхто з рідних дітей чи родичів ні міг позбавити усиновлену дитину права отримати частку спад­щини нарівні з іншими родичами. Ті ж, хто порушував таке право, підлягали покаранню у вигляді грошового штрафу на користі усиновленого і державної казни, а також церковним покаранням,
До речі, церква відігравала значну роль у вирішенні питань шлюбу та сім'ї, а долею посиротілих дітей служителі цер­ков переймалися завжди. По суті, початкові усиновлення здій­снювалися лише церковними освяченнями, окремими молитва­ми — Божественними, а пізніше, за часи правління Юстиніана І (519 рік), усиновлення стало оформлюватися цивільною процеду­рою, але церковне освячення було обов'язковим. Служителі цер­ков також визначали, що шлюбні відносини між усиновителем та усиновленим є неможливими.

Церква не тільки освячувала усиновлення як процедуру, а і охороняла сам процес, слідкувала за долею дітей у родинах, ка­рали батьків у разі порушення прав усиновленої дитини.

На Русі за часів княжої доби турбота про дітей, які були сиро­тами, покладалася, насамперед, на 
приватних осіб, частіше — кня­зів. Це вважалося справою богоугодною. За часи правління Яро­слава Мудрого дуже шанувалися сімейні традиції і благополуччя людей, головним осередком суспільства вважалася родина. Мате­ріали літописів свідчать, що в Київській державі найбільшу владу мали князі, і саме вони найчастіше брали під опіку та всиновляли посиротілих дітей, будували сирітські дома, віддавали на свій розсуд дітей у прийми. Решта ж населення займалася добро­чинною діяльністю щодо таких дітей, але загалом не всиновляла на законних підставах, а лише піклувалася про них. Церква надавала таким дітям житло, їжу та захист від усіх, хто міг їм заподіяти зло. Київські князі (911р.) брали під свою опіку зазви­чай хлопчиків, навчали їх військовій справі, наукам, Закону Бо­жому, певним ремеслам. Сама система допомоги знедоленим дітям, опіка над сиротами, бідними та жебраками називалася «громадським призрінням». Християнська сімейна мораль поширювалася по всій Русі. І це виражалося не тільки в опіці духовенства над сиротами, наданні їм житла при монастирях та подаванні милостині жебракам і знедоленим дітям, а й у розповсюдженні «штучного синівства», тобто прийняття «стороннього» в родину. В сім'ї, які всиновлювали сторонню дитину, разом жили і свої діти, і раби, і прийми.

У 1037 році Ярослав Мудрий видав збірник законів «Руська правда», в якому закладені ідеї гуманного правління, а також йшлося про завдання охорони матерів, що безпосередньо сприяло б запобіганню сирітства.

За часи правління Катерини II законодавство з питань уси­новлення суттєвих змін не зазнало, батьківська влада над дітьми не мала обмежень і становище дітей загалом було скрутним або навіть жалюгідним. Діти-сироти закріплялися за «вихователями», ставали згодом їх кріпаками, залежали від них і фізично, і морально. Але слід зазначити, що почали з'являтися громадські установи, в які приймали підкинутих незаконнонароджених ді­тей, де вони виховувалися до повноліття, після чого «отримували вільну». Переважно в таких установах були підкидьки купців чи міщан, котрих навчали «пристойному його стану ремеслу або про­мислу».

Катерина II перебувала під впливом західноєвропейських просвітницьких ідей, і опіка над сиротами в державній політиці посідала значне місце. З одного боку, вона наказувала влаштову­вати їх у сім'ї «доброчинних та моральних людей», з іншого — у виховні будинки («шпиталі»), щоб «зменшити злидарство та бід­няцтво, виховувати дітей з користю та на пожиток людськості». У виховних будинках вирощували «нову породу людей», дітей-громадян, які «спроможні слугувати Вітчизні справами рук своїх у різних мистецтвах та ремеслах». Але ж ідея «нового соціального прошарку» зазнала краху, тому що величезна кількість дітей просто помирала в такій системі виховання. 

Отже, держава знову заговорила про сімейне виховання й усиновлення, необхідність «кращої настанови вихованців у сім'ях селян справі майстра, фабриканта чи плугаря», де життя «просте, природне, як воно є, а не ті ходячі інструкції». Потреба в усиновленні не зникла. Воно відбувалося серед сільських жителів, у родинах, які не мали пря­мих спадкоємців, а також у тих прошарках населення з високою християнською мораллю, що намагалися хоч подекуди врятувати вихованців (сиріт) від гибелі через соціально-економічну си­туацію.
Законодавство, присвячене усиновленню, стало розвиватися на початку 19 століття.
[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
 
Новоград-Волинський - туристичний
 
Новоград-Волинський - батьківщина
Лесі Українки
Прийом
громадян
Оголошення
Графік «гарячих ліній» на січень в міській спеціалізованій службі психологічної підтримки «Телефон Довіри» за номером 15-07, 067-771-15-07
28.12.2019

02.01.2020 – гаряча лінія «Візьми дитину у родину», відповідає, Олена Котова – заступник директора-начальник відділу соціальної роботи міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (з 14:00 до 17:00);

Докладніше...
Запрошуємо на площу Лесі Українки на концертну програма гурту «Капелюх»
28.12.2019

Хочете весело, цікаво та незабутньо провести час? Завітайте 29 грудня о 18:00 год. на площу Лесі Українки на концертну програма гурту «Капелюх». Отримайте заряд позитивних емоцій на цілий рік.

Докладніше...
Запрошуємо на урочистості та концертну програму
27.12.2019

З нагоди 76-ї річниці визволення Новограда-Волинського від нацистських окупантів запрошуємо новоград-волинців та гостей міста 03 січня 2020 року до участі у заходах:

Докладніше...
Всі оголошення
Опитування
Чи були хоч раз порушені Ваші права як працівника роботодавцем? (несвоєчасна оплата праці; невиплата заробітної плати; неофіційне працевлаштування; виконання робіт, не передбачених трудовим договором; незаконне звільнення; тривалість робочого дня більша за встановлену законом; тощо)
   Так, порушувались
   Ні, не порушувались
Результати
Архів опитувань
Пошук




Українські міста в Iнтернеті
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика


Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют

TyTa